Про крейдові схеми та махінації на КЗМО

Костянтинівському заводу, що спеціалізується на виготовленні металургійного обладнання (КЗМО), вдалося отримати статус найважливішого в державі об’єкта, основним напрямком діяльності якого є кольорова металургія.

 Проте протягом кількох років довкола нього не вщухає скандал. Бенефіціари в особі Олексія Чилікіна та Володимира Скубенка намагаються “привласнити” КЗМО, щоб згодом з його допомогою провертати свої схеми.

У нашому матеріалі ми розповімо жителям Житомиру, як легендарний КЗМО використовується його кінцевими бенефіціарами для їх власних цілей.

КЗМО – аукціонний переможець

Володимиру Скубенку, схоже, вдалося стати учасником тендерних махінацій.

Квітень 2021-го ознаменувався повідомленням Державною геолого-недровою службою про те, що вона продає дозвіл, який дозволяє протягом двадцяти років використовувати надра, місцем розташування яких є територія поряд зі Слов’янськом.

Початкова вартість становила понад два мільйони гривень. І це незважаючи на те, що родовище має досить велику площу, – воно перевищує сорок один гектар.

Учасниками аукціону були дві фірми, у яких один і той самий власник. Таким чином, фактично йдеться про одного учасника.

Заявка на те, щоб взяти участь була подана:

  • “Екосплавом”, який запропонував 2,43 мільйони;
  • КЗМО, який запропонував 2,44 мільйона.

Перемога дісталася КЗМО.

Представниками влади випадково або навмисне не було звернуто увагу на те, що обидва об’єкти належать Скубенко.Та й подібна вартість не є ринковою. Тобто йдеться про явне отримання родовища через залучення підставної особи, адже конкурентом заводу в ході торгів була організація, яка підконтрольна Скубенко, – вона представлена ​​”Екосплавом”.

Особливе місце

Згадана ділянка є особливо важливим крейдовим донбаським родовищем.

Періоди дослідження

Умовно дослідження регіону можна розділити на такі етапи:

  1. період перших геолого-розвідувальних робіт у тих місцях відноситься до 1960-х. Тоді затвердили крейдяні запаси обсягом двадцяти мільйонів тонн;
  2. у 1970-х провели дорозвідку родовища, внаслідок якої, внаслідок того, що було збільшено площу, запаси збільшилися ще на 2,2 мільйона тонн;
  3. у 2017-му провели повторну геолого-економічну оцінку та повний перерахунок залишених запасів.

З нових розрахунків, запаси становили тринадцять мільйонів тонн, що майже вдвічі менше, на відміну раніше затверджених цифр.

Однак у радянський період проводили масштабні роботи, які дозволили визначити запаси, а половину площі, де розташоване згадане родовище вже розкрили.

Згідно з початковою ціною, вартість всього обсягу проведених до цього робіт з мільйонами крейдових тонн визначили, і вона сягнула лише 2,24 мільйона гривень.

Можливості бенефіціара КЗМО

Ставши власником родовища за такі невеликі гроші, у екс-нардепа також з’явилася можливість гарного заробітку – крейда використовується у процесі виробництва таких матеріалів, як вапно, скло, цемент та кераміка, а також у будівельно-ремонтній сфері.

Особливий аспект

На особливу увагу заслуговує екологічний аспект – оцінка того, як подібний крейдяний видобуток відбивається на навколишньому середовищі ще не проводилася. А Скубенко, виходячи із норм законодавства, не може здійснювати крейдяний видобуток без нього.

Суспільство має бути впевненим, що все це не призведе до екологічних проблем.

Справедливо зазначити, що компанія Скубенко у державі Македонія була власником концесії на те, щоб експлуатувати мідні родовища та на те, щоб проводити докладні геологічні дослідження Петрошниці та Плавуша (родовища). Проте 2018-го Північною Македонією однобічно було анульовано таку концесійну угоду, тому що населення порушило питання погіршення стану екології, пов’язаного з мідним видобутком.

Чи буде проведено анулювання подібної угоди щодо Маяковського, якщо з’ясується, що тамтешній видобуток загрожує екології. Цей факт дуже малоймовірний.

.,.,.,.