Житомирські відьми

Магія, прокльони, потойбічні сили завжди дуже сильно цікавили людей, але водночас суспільство боялося тих людей, яких починали називати відьмами та відьмаками. З покоління в покоління, зі сторіччя в сторіччя все у сприйнятті чарів змінювалося: їх то поважали, то боялися, то схиляли перед ними голови, то спалювали на вогнищах. Житомирщина етнографічно не була особливо відьомським краєм, але все ж певні згадки про містичне були, а своєрідна “відьма” з даного регіону існує і досі, але про все поступово. Далі на zhytomyryanka.info.

Глибоке минуле чаклунства Житомирщини

Такі науковці, як етнографи (етнографія – суспільствознавча наука, яка вивчає минуле народів), філологи та історики в один голос кажуть про те, що Полісся, до якого належить Житомирщина – це одвічний край магії, чаклунства, повір’їв та містичних історій.

В багатьох творах про Житомирщину згадуються відьми. Наприклад, у повісті Олександра Купріна “Олеся”, в якій молодий хлопчина на шість місяців за випадком долі потрапляє до глухого забутого села, де закохується у вигнанку, яка виявляється відьмою. Вона допомагає головному герою, лікує його, між ними спалахує щире кохання, але, що не дивно для літератури тих часів, все закінчується трагічно. Головний герой вимушений поїхати з села. Перед від’їздом він приходить до хатинки коханої у лісі, але знаходить лише пустоту та червоне намисто коханої.

Також деякі дослідники, такі як антропологи та етнографи, вважають, що відомі персонажі міфів та казок – Баба-Яга та богатирі, були вихідцями саме з нашого рідного Полісся. Про останніх можна погодитися, адже Україна, а особливо західна її частина, відома своїми сильними та мужніми чоловіками, які прекрасно підходять під опис богатирів. Стосовно ж Баби-Яги виникають певні сумніви. За давніми слов’янськими повір’ями Баба з костяною ногою була охоронцем межі світу живих та мертвих, тому її будиночок завжди повертається то в одну, то в іншу сторону. Для Полісся інформація про подібні явища не є характерною, тож Бабу-Ягу не раціонально приписувати до Житомирщини.

Спалювання відьом

В період Середньовіччя набула популярності інквізиція – переслідування людей, які не були угодні Папі Римському і його режиму. Під цю категорію потрапляли й молоді дівчата та жінки, яких звинувачували у відьомстві. Чи були звинувачення правдивими чи безпідставними достеменно невідомо, адже на вогнищах палили всіх підряд. Оскільки у сімнадцятому сторіччі Житомирщина входила до складу Речі Посполитої, тут мало б відбуватися полювання на відьом. У Європі це було популярне явище, досить згадати тільки салемський судовий процес над відьмами, який проходив у новоанглійському місті Салем в період з лютого 1692 року по травень 1693 року. Тож Польщу (а тоді ще Річ Посполиту), яка була католицькою країною, це дійство теж не оминуло. У відкритих джерелах можна знайти інформацію про понад 190 судових справ “про чари в руських воєводствах Речі Посполитої”. Щодо подібної інформації про Житомирщину щось казати доволі важко, оскільки хоч якихось документів про це не збереглося. У 1648 році Богдан Хмельницький разом з військом козаків та татар бездушно взяли Житомир, вони грабували жителів, нищили та спалювали все на своєму шляху. Попри це не виключено, що у Житомирі не було полювання на відьом та спалювання жінок, адже є інформація про страчення відьом на багатті. Зокрема про подію, що сталася близько 150 років тому – знищення останньої “відьми”.

Сучасні “відьми”

На Житомирщині й досі популярні розповіді про місцевих чаклунок. Хоча, що не дивно, в сучасності жінок, яким приписують паранормальні вміння, ніхто не величає йменням “відьма”. Зазвичай це літні жінки, до яких приходять за допомогою із проблемами, які неможливо вирішити традиційними методами. Наприклад, дитина чогось дуже сильно злякалася і батьки ведуть її до бабусі, несучи їй курячі яйця. Вона починає проводити обряд зі свічками та заговорами, що на Житомирщині називається “викатування”, адже бабуся буквально, водячи яйцем по голові дитини, “викатує” страх із її голови. В цьому є щось магічне, адже коли чаклунка розбиває яйце у банку з водою, всередині білка з’являються яскраво білі лінії, що нагадують волокна, а з кожним новим яйцем їх стає дедалі менше, допоки вони не зникнуть взагалі. Тоді вже можна вважати, що дитина була очищена від страху.

Написане вище – це один із небагатьох проявів таких бабусь-відьм. До них йдуть з різними проблемами: від тяжких захворювань, в боротьбі з якими не допомагає медицина, до приворотів коханої людини, а іноді навіть за прокльонами для ворогів.

Майже у кожному селі чи містечку Житомирщини була та і є своя історія про бабу, яка подивиться на тебе недобрим поглядом і тобі одразу ж стає зле.

“Відьма” в українському війську

У 2024 році чимало жінок боронять українські землі від російських загарбників, Зокрема, 38-річна уродженка Житомирщини Тетяна з позивним “Відьма”.

У 2023 році вона проходила навчання у полку “Сафарі” об’єднаної штурмової бригади “Лють” Національної поліції України. 12 листопада 2023 року Тетяна дала інтерв’ю для телеканалу “Суспільне Житомир”, в якому розповідала про своє життя до війни та про те, як все відбувається у неї в складі бригади “Лють”.

До початку служби у війську “Відьма” працювала у конвойній службі міліції, після цього слідчою, а також у карному розшуку в поліції. За роки своєї роботи вона досягла звання капітана поліції. За її словами, вона з самого дитинства була більш схильною до “чоловічих” професій і вважає, що жінки мають сильніший характер, вони беземоційні й безжальніші, ніж чоловіки.

Воювати Тетяна хотіла піти ще одразу ж з початком війни, 24 лютого 2022 року, але її відмовили батьки, а вже на початку 2023 року вона дізналася про набір у команду від “Сафарі” об’єднаної штурмової бригади “Лють” Національної поліції України й одразу ж подалась туди, не сумніваючись ні секунди. Після підготовки житомирська “Відьма” почала надавати медичну допомогу пораненим на фронті бійцям.