Про кохання Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака ходять легенди. Що їх з’єднало: інтрига, вигода чи бажання слави, а можливо, щирі почуття? Житомирянка Інфо допоможе краще зрозуміти відповідь на це запитання.
Портрет Евеліни Ганської
Її дівоче прізвище – Ржевуцька, з давнього та шанованого роду, правнучка королеви Франції Марії Ліщинської. В деяких джерелах вказано, що Евеліна Ганська є ще й нащадком князя Василя-Костянтина Острозького. Вона народилася 6 січня 1801 року в місті Вінницької області Погребище. Описуючи Евеліну, відзначають наступне:
- вродлива;
- начитана та інтелігентна;
- грала на фортепіано;
- володіла 6 мовами: українською, російською, англійською, польською, німецькою, французькою;
- мала літературний талант.
Дівчина була знахідкою, яка приваблювала прихильників не лише зовнішньою красою, але й внутрішнім наповненням. Відвідуючи бали в Європі чи літературні салони Одеси, Евеліна ставала зіркою. Вона росла, читаючи французькі романи, і вірила в щире кохання. Та доля підготувала їй дещо інше — заможного та вдвічі старшого за неї чоловіка (на 17 років).
Знайомство з графом Вацлавом Ганським
Це заможний чоловік, який відрізнявся культурністю та інтелігентністю. Його пристрастю був збір автобіографій відомих людей. Його статки складалися з 21 тисячі акрів землі, 3 тисяч кріпаків. Чоловік був магістром масонської ложі в Житомирі.
Весільним подарунком для чарівної Евеліни став палац у Верхівні Ружинського району Житомирської області. Пам’ятка історії та архітектури збереглася, занесена до реєстру національних святинь України. Таким чином, Евеліна Ганська стала найбагатшою жінкою громади. Її володіння були вражаючими, ось декілька цікавих фактів про всипаний багатством та розкішшю палац.
- Білосніжна будівля з колонами, виконаними в стилі ампір.
- Розкішна бальна зала із скляними дверима, де в танці кружляли закохані, а одинокі знаходили собі пару.
- Підземелля, які особливо полюбляла родина Ганських. Один з виходів виводив із спальні графині до купальні, а інший — до каплиці.
- Вражала оранжерея та рідкісні квіти, дерева, які були привезені з-за кордону та старанно висаджені по всій території палацу.
- Лебединий парк та власний зоопарк. В клітках-вольєрах жили живі ведмеді.
Життя графині
Тож життя графині проходило у «волинському Версалі». Саме так називали палац через його багатство та надзвичайну пишність інтер’єру.
Відомо, що графиня Евеліна народила п’ятеро дітей, та четверо з них померли в маленькому віці. Лише донька Анна вижила. Її подружжя Ганських обожнювало — єдина донечка, яка отримувала всю увагу і любов.
В січні 1842 року Вацлав Ганський помер, а графиня Евеліна стала багатою вдовою.
Знайомство з Оноре де Бальзаком
Душа Евеліни потребувала кохання, та хто знав, що воно виявиться настільки драматичним. Вона нудилася у великому і розкішному палаці. Одного разу вона написала письменнику Оноре де Бальзаку листа з компліментами, не вказуючи при цьому зворотної адреси. Вона підписала лист, як «Чужоземка». І це заінтригувало 33-річного чоловіка. Вже третій лист вона підписала своїм справжнім іменем. Їх листування тривало в сумі 17 років, жінка жила цими листами. Обоє надіялись на зустріч.
Через 1,5 роки вони побачили один одного. Він — коротконогий пан з масним та рідким волоссям, а вона — пишна і висока пані. Їх зустріч пройшла в Швейцарії, тоді Оноре де Бальзак познайомився і з чоловіком Евеліни. Граф Вацлав запросив знаменитого письменника до Верхівні, вражений зустріччю з ним.
Потім доля їх зводила на короткі миті і знову розлучала. І залишалось лише палке листування, яке з часом порідшало. Евеліна віддалилася від Бальзака, присвятивши себе єдиній доньці Анні.
Після смерті офіційного чоловіка, графині зробив пропозицію відомий композитор Ференц Ліст, а в листуваннях Оноре де Бальзак благав погодитися на шлюб саме з ним. Це дало б можливість письменнику звільнитися від боргів та творити. Жінка не могла ніяк дати відповідь.
Лише після того, як графиня передала палац та іншу нерухомість своїй доньці у спадок, вона змогла вийти вдруге заміж. В 1845 році графиня Евеліна завагітніла, Бальзак мріяв про сина Віктора–переможця. Народилася мертва дівчинка. Це вплинуло на жінку і її психологічний стан. Тон листування закоханих змінився:
- Евеліна ревнувала, іноді без підстав;
- у французькій пресі повідомлялося про трьох незаконнонароджених дітей письменника, і це ранило душу Евеліни;
- Бальзак закликав кохану бути економнішою, давав поради щодо управління маєтком.
Приїзд Бальзака на Житомирщину
У вересні 1847 року знаменитий письменник приїхав в Україну, на Житомирщину. Цей приїзд у Верхівню не мав ніякого результату, адже Евеліна відмовилася від заміжжя. Брати жінки пишалися своїм походженням та заможністю, тому шлюб сестри з поетом був вкрай непристойним рішенням.
Наступного року романіст знову приїхав до коханої, не залишаючи спроб та надій. Коли жінка дізналася про безнадійний стан Бальзака, вона дала згоду. Евеліна Ганська розуміла, що виходить заміж за важкохворого, який не зможе працювати — це була самопожертва.
Вінчання у Бердичеві
14 березня 1850 року в недільний, дощовий ранок закохані нарешті повінчалися. Місцем події була обрана римсько-католицька церква Св. Варвари. Графиня стала мадам де Бальзак. На вінчанні була донька Анна Ганська. Цікаво, що в Житомирському державному облархіві зберігається книга із відповідним записом про дану подію.
Оноре де Бальзак писав своєму другу:
«Тільки Ви повинні дізнатися від мене про щасливу розв’язку великої і прекрасної драми серця, що тривала шістнадцять років. Три дні тому я одружився з єдиною жінкою, яку любив, яку люблю ще більше, ніж раніше, і буду любити до самої смерті»
Смерть Оноре де Бальзака
Їх шлюб протривав недовго — до 18 серпня 1850 року. Після приїзду в Париж, Бальзаку стало гірше і він помер. Мадам Евеліна Бальзак виплатила всі борги чоловіка, врятувала від бідності його матір і почала видавати твори коханого.
Її єдина донька Анна вийшла заміж за Жоржа Мнішека, дітей у них не було. Згодом вони переїхали до матері в Париж.
В статті краєзнавець, вчитель і журналіст Ганна Черкаська розповідає, що вже в 1851 році Евеліна познайомилася з художником, і її зв’язок з Жаном Жиго тривав до самої смерті. Жінка померла у Парижі 10 квітня 1881 року. Їй було 82 роки. Зять Евеліни у 1852 році збожеволів та помер, а Анна прожила до 90 років. Всі вони поховані на Пер-Лашез у Франції.
Так рід Ганських обірвався, а історія кохання була досить драматичною і в той же час цікавою. Сумною є і історія славетного палацу, адже його власниця Анна полюбляла пишні і дорогі вбрання — це її розорило. Палац спадкоємиця продала Борегар, а після смерті чоловіка пішла в монастир «Дам де Ла Круа».
Чи було кохання справжнім?
В біографіях Оноре де Бальзака є чимало роздумів та протиріч, чи дійсно він кохав або ж це був лише холодний розрахунок. Дійсно, письменник все життя мріяв одружитися на аристократці, в нього були борги і вкрай потрібні були гроші.
Евеліна ж змалечку мріяла про справжнє кохання, любила лестощі та захоплювалася творчістю знаменитого письменника. В останні роки жінка охолола до чоловіка, це можна пояснити постійними зрадами і витівками, про які Евеліна добре знала. Вона втратила дитину (і не одну), і все це в сумі дало свій відбиток.
Незважаючи на це, знатні дами Парижа були у ніг Оноре де Бальзака, але він сімнадцять (в деяких джерелах 18) років чекав «Чужоземку». Тож, можливо, не розрахунок, а щирі почуття довгі роки тримали письменника, аж до смерті. Тримали для того, що останні п’ять місяців провести разом.
