Прикраси українок набували змін, змінювали свою форму та ставили більш вишуканими з плином часу. Так, фінальне окреслення найбільш популярних серед українок, зокрема, і житомирянок, прикрас сталося у кінці 19 – на початку 20 століть. Детальніше про це розповість Міщанка.
Прикраси в побуті житомирянок у кінці 19 – на початку 20 століть
Наприкінці 19 століття та на початку 20 у середовищі житомирянок найрозповсюдженішими прикрасами були ті, які оздоблювали шию, та нагрудні. Зокрема, мова йде про намисто, силянки, дукати, салбу, поцьорки, згарду. Популярними серед житомирянок були і сережки.
Варто зазначити, що прикраси відігравали важливу роль не лише у гардеробі, а й в побуті житомирянок. Так, за тим, скільки нагрудних прикрас вдягала жінка можна було вгадати, наскільки вона була багатою, тож містянки намагалися не відставати одна від одної. Прикраси, які мали особливу цінність, збиралися родиною протягом кількох поколінь та переходили у спадок. Подекуди вони були настільки коштовними, що ціна їхня була вищою, ніж за будинок чи худобу.
Купували прикраси житомирянки переважно у торговельних рядах. Постачанням прикрас переважно займалися житомирські ремісники, втім, коштовності могли прибувати навіть з інших країн.
Нагрудні прикраси житомирянок у кінці 19 – на початку 20 століть: значення, особливості
Особливе значення у побуті житомирянок мали саме нагрудні прикраси, адже завдяки різноманіттю форм, матеріалів та оздоблення, вони надавали особливої привабливості одягу та підкреслювали не лише свою красу, а й вроду жінки. Поєднання прикрас відрізнялися залежно від регіону проживання, зокрема, на Поліссі надавали перевагу намисту: або ж кораловому, або ж бурштиновому.
Втім, намисто мало безліч різновидів, проте найбільш бажаним були ці прикраси з дорогоцінних матеріалів природного походження. Зокрема, любили житомирянки намисто з перлів, бурштину, гранатів, коралів. Не меншою популярністю користувалися прикраси зі скла та смальти. Втім, лідерські позиції вже ж займало намисто з коралів, або ж, як його називали, мудре, добре та справжнє намисто. Проте ці прикраси були доволі коштовними, тож не усім були по кишені.
Більш дешевий варіант намиста з коралів, який носили житомирянки – необроблене, воно було виготовлене із невеликих за розмірами циліндрів, нарізаних так, аби вони мали форми трубочок. Проте більш жаданим був варіант коралового намиста, у якому були червоні корали овальної форми з намистинами великого розміру. Про фінансовий статус жінки можна було судити з того, скільки разків намиста було на її шиї: якщо 25 чи більше, це свідчило про неабияку її заможність. Доволі розповсюдженим було те, що намисто доповнювали золотими монетами, бусами зі срібла, хрестами.
У носінні намиста житомирянки дотримувалися певних традицій. Зокрема, не одягали намисто червоного кольору у період посту або ж під час жалоби, натомість обирали менш дороговартісне зі скла та тьмяних відтінків.
Доволі поширеним серед житомирянок було і намисто з бурштину, яке часто поєднували разом з коралами. Вважалося, що це каміння допомагає покращити стан здоров’я та зробити колір обличчя більш свіжим та сяючим. Також було популярним і дуте намисто, яке переважно потрапляло з Венеції. Його зазвичай вдягали в один ряд. Намистини круглої форми зазвичай розписували вручну емалями різних кольорів та інкрустували золотом. Також більш доступним було намисто із різнокольорового скла. Розповсюдженим було нанизування на одну нитку намистин різних кольорів.