Історія балів на Житомирщині

Як би не було важко українцям, вони з нетерпінням чекали холодів. Ні набіги турків чи татар, війська польських шляхтичів не могли уберегти молодь від балів — вечорниць. Як розважалася українська молодь тих часів? Де на Житомирщині приходили на бали? Розповість про все це Житомирянка Інфо.

Народні Вечорниці — класичний бал

Такий формат розваг характерний для осінньо-зимового періоду. Причому початок народних вечорниць припадав на пізню осінь, а закінчувався вже до початку Великого посту (Свято Стрітення — 2 лютого). Проходили в просторій, великій хаті, де гуляли дівчата та парубки, багато танцювали та спілкувалися. Слідкувала за проведенням дійства господарка будинку, часто вдова, її називали «вечернична». Вона стежила за тим, щоб звичаї дотримувалися.

Якщо ж говорити про класичну балю, то це більш аристократична версія народних гулянь. Виникла велика, урочиста вечірка з танцями на Колодія, знайоме нам свято Масляної. Перші великосвітські бали з’явилися у Франції, при королівському дворі. Їх історія розпочалася у ХІІ столітті, пов’язана з естетикою та середньовічною лицарською культурою.

В українських літописах тих часів збереглися згадки про королівські бенкети при дворах королів Льва Даниловича, Данила та Василька Романовичів.

Особливість проведення світових балів

  1. Кожний танець слідував за іншим, був чіткий, установлений порядок.
  2. У відповідності до настрою та стилю танка, задавався стиль розмовам, рухам. 
  3. Обов’язкова складова балу — оркестр або група музик.
  4. Традиційний початок бального сезону — кінець листопада, Свято Андрія та після Різдва, тобто 25 грудня. Кінець сезону розваг та танців — останній день Колодія, тобто Масляної.
  5. Набагато рідше бали влаштовували влітку. Причиною могла бути значима, особлива подія, але це скоріше виняток, ніж часта практика.
  6. Розпочалася традиція влаштовувати святкові бали з Франції, а потім вже з неймовірною швидкістю стала поширюватися по королівським дворам інших країнам, поки не дійшла і до України.

Перший святковий бал в Україні

Перший український бал відбувся в 1482 році, у Львові, на честь приїзду французької делегації. Вже далі по всій Україні поширилася мода на танці та такого роду розваги.

Українські князі та магнати приймали участь в балах, котрі проходили в столиці, після чого проводили свої власні святкування у своїх садибах та палацах.

Гучні й масштабні бали в Україні в ХVІ столітті влаштовували українські аристократи, серед них є і ті, котрі проживали на території Житомирщини. Тут же вони влаштовували пишні прийоми, на яких приїжджали вельми шановні гості з вищого світу.

Палац графа Ганського у Верхівні

Французький письменник Оноре де Бальзак три роки свого життя провів у селі на Житомирщині разом з Евеліною Ганською, його «північною зорею». Розташований палац у селі Верхівня Ружинського району.

Це романтична історія графині, котра 17 років листувалася з чоловіком, в чию творчість вона закохалася. Хоча шлюб тривав всього 5 місяців, ця пара увійшла в історію. Краса маєтку досі зберігає свою автентичність.

А до появи Оноре де Бальзака, село вже було відомим. В Верхівні побудував садибу один з найбагатших людей України — граф Венцеслав Ганський. Маєток будували 20 років під керівництвом архітектора Блеріо. Звершили зведення палацу у стилі ампір у 1800 році, поруч були фрігелі управителя, кухні, оранжерея, ландшафтний парк та сімейна каплиця-усипальниця.

В актовому залі досі відчувається дух тих часів. Багаті ліплення та ніші, тут давали бали. На спеціальному балкончику розміщувався оркестр графа Ганського, котрий спирався на дві колони. За палацом виднілася штучна водойма.

Палац Терещенків у Червоному

Розташований палац в смт. Червоне Андрушівського району Житомирської області. Спочатку це був триповерховий палац, «замкові» вежі, котрі розташовувалися по бокам. Стиль виконання — неоготичний стиль. Спочатку замок побудував польський шляхтич Адольф Норберт Еразм Грохольський, а після його смерті вдова продала палац сімейству Терещенків.

Палац «цукровий магнат» перебудував, трохи пізніше навіть розташував авіамайстерню. Тут проходили шикарні, відомі на всю округу бали. Всередині палацу розташовувався вестибюль зі сходами, викладений білим мармуром. Особливої уваги заслуговує велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами.

І хоча від колишнього інтер’єру майже нічого не збереглося, проте в палац досі ходять на екскурсії, домальовуючи у фантазіях розкіш тих часів.  

Маєток Корницьких в Рогачах

У селі Рогачі Житомирської області збудований маєток Корницьких. Рік побудови 1908 рік, за проектом київського архітектора Кароля Іваницького. Стиль виконання будівлі — класицизм.

Маєток розташований на околиці села, на пагорбі біля ставка. Цегляна споруда прикрашена не лише зовні, але і всередині. Саме тут польська шляхта полюбляла влаштовувати бали та прийоми. Гості свят могли помилуватися довгою каштановою алеєю, привертав увагу новоприбулих і вишуканий парадний фасад з шестиколонним портиком.

До наших часів збереглася зовнішня частина палацу, котру прикрашає ліпнина, а колони підтримують фронтон з фамільним гербом. Розкіш цього маєтку дивувала та захоплювала. Це колекції табакерок, екземпляри з золота та діамантів, а стіни прикрашали східні килими.

Колись тут вирувало життя польської шляхти, у минулому маєток відзначався небувалою розкішшю та багатством.

Романтика балів тих часів

В кінці ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. проходила активна підготовка до балів. Хороша хореографічна підготовка вимагала навчання та тренувань. Підлітків заможних сімей навчали хорошим манерам, грації. Як юнаки, так і дівчата опановували основні танці. До балів готувалися, саме тут можна було знайти хорошу партію.

В XIX ст. бальний етикет ускладнився, але танці стали простішими. Це мазурка, вальс, полька, а зі стародавніх танців — французька кадриль, полонез.

Можна з впевненістю відзначити, що українські бали відіграли особливу роль в танцювальному мистецтві та у творенні української «високої» культури тих часів.