Мода на Житомирщині: від Київської Русі та до наших часів

Всім добре відома народна приказка, про те, що нове є давно забутим старим. Українці є чудовим прикладом цього. При чому дана тенденція прослідковується в традиціях, звичаях та в моді. Дизайнери намагаються здивувати та зацікавити, тож українська символіка все частіше присутня в колекціях не лише українських творців, але й закордонних.

Житомирянка поділиться тим, як змінювала мода, почавши ще з Київської Русі.

Київська Русь

Житомир відносять до стародавніх міст України, виникнення котрого датують 884 роком. Містянами були житичі, котрі входили до могутнього древлянського союзу племен. Описував наше місто, його жителів чеський та словацький вчений П. Й. Шафарик і не тільки. З 946 року Древлянська земля з Житомиром ввійшла до складу Київської Русі. Цікаво розглянути, як одягалися місцеві жителі та що відрізняло заможних від звичайних селян.

Вбрання чоловіків та жінок: відмінні та схожі риси

В IX – XIII ст. українська держава знаходилася на шляху створення та розквіту. Домашній одяг містян тих часів виглядав так: довга сорочка з горловиною, на якій рясніла червона вишивка. Виріб підперезували шкіряним або ж тканинним ременем. Під сорочкою знаходилися штани-порти.

До людей містяни виходили в образі, доповненому свитою, тунікою, плащем, а взуття носили таке — чоботи з візерунками. Це був одяг заможних княжичів, а ось в сільських чоловіків теж була довга сорочка, проте з найдешевшого полотна. Замість чобіт в них були плетені личаки чи шкіряні постоли.

Жіноче вбрання княжних було схожим на чоловіче, проте сорочка була значно довшою. Вже тоді завдяки одягу можна було зрозуміти заміжня дівчина чи ні.

  1. Незаміжні дівчата на сорочку одягали занавіску. Вони могли розпускати волосся або ж заплітати їх в коси. Взуття дівчат: лапті, черевики, чоботи або поршні.
  2. Заміжні жінки на сорочку одягали паньову (незшиту спідницю). Жінки не могли дозволити собі розплетене волосся, така зачіска була під забороною. Натомість вони прикривали волосся завдяки повойнику, додавши убрус (хустку-рушник). Жіноче взуття було таким же.

Верхній одяг дівчат та жінок був таким, як і в чоловіків. Взуття вирізняло верству населення, вироби більш заможних княжних вирізнялися оздобленням та якістю використаної тканини.

Козацька доба

Козацьким краєм вважалася Житомирщина, наш край зберіг пам’ять про Івана Виговського, Івана Богуна, Гайдамаччину. Для прикладу, на Чуднівщині народилися брати Соколовські, а також очолив «Поліську Січ» відомий житомирянин Тарас Бульба-Боровець, що стало продовженням козацьких традицій. Цікаво буде дізнатися, в що одягалися прості козаки, їх дружини та феодали.

Чоловіче та жіноче вбрання

Це наступний період XV – XVIII століття. Для цього часу характерним було бажання одного класу показати свою першість над іншими, виділитися. На моду вплинув Захід, тому українські феодали надихнулися віянням моди, почавши доповнювати одяг жупаном з кольорової тканини. Поступово додалося оздоблення за допомогою хутра чи шовку, а сам виріб підперезували за допомогою поясу.

Шапка чоловіків відповідала статусу, як і взуття. Заможні українці взували чоботи або черевики, сільські чоловіки цього собі дозволити не могли. Їх буденним вбранням була сорочка з штанами-шароварами, підв’язана поясом, добре знайомий образ. Шкіряні постоли слугували взуттям.

Вбрання жінок феодалів відрізнялося розкішшю, адже вони любили хизуватися достатком. Це можна було легко побачити в батистових сорочках, розшитих перлами, котрі так обожнювали заможні панянки. На виріб вони вдягали сукню з відкритим декольте, доповнюючи образ кунтушем. Голову жінок прикрашав очіпок та берет.

Сільські дівчата все ще носили довгі сорочки, а на пояс зав’язували плахту, запаску, взували взуття: постоли або чоботи.

Правобережна та Лівобережна Україна

Це період XVIII—XIX ст., Житомирщина була частиною Правобережної України. Варто додати, чим був обумовлений такий поділ — керуванням Російської Імперії та Речі Посполитої. Звичайно, це впливало також на культурні цінності українців, на їх побут та одяг.

  1. Заможні чоловіки Житомирщини одягали шапки з дорогоцінним хутром. Їх буденний одяг складався з яскраво-червоних кунтушів, жупанів.
  2. Сільські чоловіки одягалися в народне вбрання, котре відрізнялося в різних регіонах.
  3. Заможні жінки носили сорочки з найкращих тканин, вироби були приємні до тіла. До їх гардеробу входили шовкові, яскраві спідниці та шуби. Серед прикрас можна було побачити: коралове намисто, дукач з сапфірами та рубінами.
  4. Сільські жінки вбиралися в сорочки з найдешевших тканин, а з прикрас українки могли дозволити собі лише червоне намисто.

Мода XIX – початок XX століття: вбрання Житомирщини

Для Житомирщини в цей період характерним було таке вбрання:

  • бавовняна вишиванка, вишита, витримуючи місцеві традиції;
  • вовняна сукня без рукавів. Виріб імітував спідницю з безрукавкою;
  • фартух був такого ж кольору, як і сукня, його прикрашали за допомогою вишивки та яскравого мережива;
  • характерним головним убором житомирянок була вовняна хустка з квітковими малюнками;
  • з прикрас місцеві жительки мали намисто в кілька ниток, прикраси з бісеру.

XX століття

Українське вбрання тих часів вирізнялося витонченістю, вишуканістю, але це тривало недовго. Вже в 30-х роках популярності набирала мода на практичність, простоту крою. Корсети були зняті та забуті, а чоловіки згодом почали одягати костюми.

Для 1940-х років в жіночий образ та одяг додаються чоловічі риси. В моду входять підплечники. У воєнний час жінки всієї України, в тому числі і житомирянки через закриття заводів та дефіциту всього перешивали та латали одяг власними силами. Бажання залишатися привабливими незалежно від обставин нікуди не ділося.

Для післявоєнного періоду одяг житомирян був сірим та одноманітним. Це в свою чергу стало поштовхом до появи «стиляг» — любителів одягатися яскраво, виділятися з загальної маси.

Одяг житомирян: характерні риси

Ось що можна виділити:

  • для 60-х років одяг житомирян був чітко розділений на кожний день (в залежності від місця роботи) та на святкове вбрання. Популярності набирали комбінезони з функціональними кишенями. Для жіночого вбрання характерним був обтягуючий одяг, який підкреслював природні форми прекрасної статі;
  • в 70-х роках українські модниці почали носити міні-спідниці, чоботи-панчохи, ще одна популярна річ — кльош;
  • 80-ті роки ХХ століття запам’яталися стилем унісекс, а також розвитком панк-рухів, скінхедів, металістів;
  • 90-ті роки — вибух кольорів, стилів, протест проти буденного та однотонного сірого, чорного кольорів. Наприклад, взуття на платформі, шкіряні куртки, джинси та колготки в сіточку, інше.

Вже після 2000-х індустрія моди почала розвиватися в новому руслі. Сучасні модниці та модники одягаються, як хочуть, багато експериментують, поєднують непоєднуване (лише на перший погляд), черпаючи натхнення з минулого в тому числі.

Століття моди: 7 образів Украини

В відео «Vogue UA» під назвою 100 Years of Fashion: Ukraine представлені образи українок. Варто розглянути детальніше вбрання, характерне для Житомирської області, Овруцький район.

Сучасна мода житомирян

І хоча сучасні містяни не ходять в постолах, не обмотують голову в очіпок, та деякі елементи знову набирають популярності. Серед житомирян можна побачити представників в красивих автентичних сорочках, туніках або інших елементах одягу з вишивкою. Чоботи з оригінальним українським орнаментом — це теж частина гардеробу сучасних українців.

Хто б міг подумати? Старовинний одяг, взуття минулих століть не забулися, а навпаки, відродились. Кожного разу одягаючи вишиванку, маєм пам’ятати, що це означає, яка історія цієї краси та яке щастя бути її частиною.

.,.,.,.