Не кожному відоме ім’я та роль цієї видатної жінки в історії Житомира, але настав час це змінити. Житомирянка Інфо розповість більше про Надію Овсяннікову, тож буде цікаво.
Видатна жінка, ім’я якої пов’язане з Житомиром
Цікавим є той факт, що в 2021 році проходив конкурс есеїв в рамках проєкту «Жіноче обличчя лідерства». В міській раді переможців урочисто нагородили. Організатором стала громадська організація «Скриня корисних справ».
Перше місце зайняла робота Ліліани Журавської, яка навчалася в Житомирському торговельно-економічному коледжу КНТЕУ. Вона писала про видатну жінку та громадську діячку, очільницю жіночої гімназії — Надію Овсяннікову.
Друге місце зайняла робота про акторку Марину Поплавську, а третє — про Раїсу Недашівську, Софію Магідіну та художницю Ірину Столярову.
Приклад лідерства
В історичних документах чи мемуарах набагато менше можна зустріти згадок про видатних жінок. І це не означає їх менший вклад, просто історично так склалося, що жінок недооцінювали. Одна з дійсно сильних історичних постатей — це Надія Василівна Овсяннікова, яка увійшла в історію як одна з найбільш помітних жінок-суфражисток Житомирщини.
Хто це такі? Це ті, хто боровся за рівні з чоловіками права, в тому числі за виборче право. Уряд неодноразово намагався придушити рух активісток, але репресії проти справедливості лише підштовхували до більш активних дій.
Житомирська жіноча гімназія
В 1901 році було створено даний навчальний заклад, до реалізації справи долучилася і громадська діячка Надія Овсяннікова. Цей заклад став одним з поштовхів для подальшого розвитку приватних, громадських освітніх закладів.
В стінах приватного закладу 1-го розряду відкрилися перші чотири класи. Гімназія одразу зайняла привілейоване положення. Так склалося, що програма жіночих міністерських гімназій була більш широкою, ніж, наприклад, в Маріїнських гімназіях. Ось декілька цікавих історичних фактів про заклад Надії Овсяннікової.
- Було 8 класів (восьмий клас — педагогічний), і це на 1 більше, ніж в Маріїнських гімназіях.
- Гімназія Овсяннікової отримала права. Не всі жіночі гімназії могли таким похизуватися. Що це означало? Після закінчення гімназії з правом, дівчина могла працювати домашньою вчителькою, вчителювати в шкільних класах, вступати на Вищі жіночі курси.
- Інтелігенція тих часів відправляла своїх доньок в навчальних заклад Овченнікової.
- В жіночій гімназії викладали кращі вчителі міста.
- Вихованці одягались у фірмові сукні темно-червоного та бордового кольорів.
- Серед обов’язкових предметів був Закон Божий, російська та словесність, іноземні мови, географія, загальна історія, арифметика та інше. Не обійшлося без традиційного рукоділля, співів і танців, малювання, музики.
- Завдяки ініціативі засновниці, в жіночій гімназії були введені додаткові факультети. Вперше додали курс з правознавства.
В 1903 році навчальний заклад 1-го розряду було перекваліфіковано в прогімназію, а в 1904 році — в гімназію. Заклад знаходився на вулиці Мало-Бердичівській №27 (Мала Бердичівська).
Що відомо про Надію Овсяннікову?
Завдяки редакції Zhytomyr.travel стало відомо більше про дитинство, родину просвітниці з відповідними фото. Тож дівчина народилася в родині юриста та титулярного радника, мирового судді. Василь Васильович Овсянніковий закінчив Київський університет Святого Володимира та отримав по закінченню диплом правових наук.
Дівчина отримала хорошу домашню освіту, практичні юридичні знання і закінчила жіночу гімназію Міністерства народної освіти. Відомо, що викладацьку діяльність пані Овсяннікова розпочала ще в 1896 році. Саме тоді Надія знайомиться з такою ж прогресивною молоддю, стає учасницею організації «Сокіл».
Після одруження Надія зберегла своє прізвище і стала Овсянніковою-Заверткіною.
Таким жінкам, як Надії Овсянніковій, було важко відстоювати свої погляди, адже потрібно було мати неабияку силу і витримку, бути лідером. Можна з впевненістю сказати, що пані Надії це добре вдалося.
