Жінка в політиці завжди була родзинкою в “кексі” політичного життя держави. Хай би там як, а жінка завжди є окрасою будь-чого. Подейкують, що політика і жінка несумісні речі. Істину можна шукати вічно, адже були приклади в історії світової політики, коли жінка стала ключовою фігурою в політиці держави. Ну хто не чув таких імен, як Маргарет Тетчер, Ангела Меркель, Хіларі Клінтон і наша Юлія Володимирівна Тимошенко. Всіх їх об’єднує сила волі і могутній стрижень, навіть не дивлячись на всі негативні і позитивні діяння цих жінок, але й не наша то справа судити когось чи хвалити. Далі на zhytomyryanka.
В історії нашого чарівного міста була не менш чарівна леді, яка чимось схожа на тих кого ми перерахували вище. Є в цієї жінки щось схоже зовні з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, але це чисто візуально.
Віра Тимофіївна Шелудченко
Чимало тих, хто був у керма нашої області і міста народилися поза межами Житомирщини. Віра Тимофіївна була тим рідкісним політиком, що народилася в нашому краю, а отже своя сорочка ближче до тіла.
1952 року, 23 травня в місті Чуднові народилася Віра Тимофіївна. Дитячі і шкільні роки пройшли саме в цьому районному центрі.
В 17 років відмінницею закінчує місцеву школу. Після чого 5 років здобувала освіту в інституті легкої промисловості і вийшла з його стін зі спеціальністю інженер хімік-технолог. Насамперед що впадає у вічі те, що жодного натяку на політику немає. Власне, наступні роки не стали виключенням і далі життєва дорога Віри Тимофіївни жодним чином не натякала про її прихід до політичної діяльності.
Спершу доля закинула майбутнього мера на славнозвісний завод “Хімволокно” на посаду заступника начальника по виробництву. Надалі були 4 роки проведені на заводі “Житомир-Полісакс” головним інженером, а вже 1999 року обіймала посаду керівника.
Пройшло 7 років і в 2006 році Віра Шелудченко прийшла на “житомирський Олімп”, який розберемо детальніше.
Велика політика
В жодному разі ніхто не займатиметься “шапкозакиданням” і судити політичну діяльність Віри Тимофіївни не буде, адже на то є інші інстанції.
За 4 роки у керма міста запам’яталася завжди гарним настроєм і шикарним зовнішнім виглядом, не дивлячись на п’ятий десяток років життя.
З 2006 по 2010 роки, що було в її силах зробила. В пам’яті громадян, які далекі від політики прихід Віри Тимофіївни асоціюється з побудовою фонтану і скверу на головній площі міста, який до того нагадував все що завгодно та тільки не центр великого міста.
Прийшла до керма після Георгія Буравкова та передала його Володимиру Дебою.
По завершенні роботи на посаді мера міста не покинула політичну діяльність і продовжила працювати на цій ниві в кількох політичних силах. За свої політичні заслуги була нагороджена трьома державними нагородами, найвищий з яких “Орден княгині Ольги ІІІ ступеня”.
Завжди намагалася робити більше для культурного розвитку міста, адже в часи її правління щороку на день міста відбувалися грандіозні гуляння.
Маючи успішну кар’єру, встигла і на родинному фронті, адже має трьох дітей і чоловіка, а також онуків. Отже на цю людину точно не поширюється правило “За двома зайцями”.
Після свого відходу з політичного “Евересту” стверджує, що почуває себе прекрасно і ні за що не соромно в своїй роботі. Так це чи не так вирішить час і інші покоління. В підручники історії Житомира ця особистість точно вписала своє ім’я яскравими літерами.
Який би політик не прийшов до влади, завжди були прихильники і критики їх діяльності та найголовніше, що свою роботу жінка виконувала не гірше чоловіків, що вкотре ставить під сумнів стереотип слабкої статі в Україні.
