Вчимося просити допомоги

На перший погляд, це досить просто – попросити допомоги тоді, коли дійсно її потребуєш. Та на практиці віддається перевага самостійному вирішенню, навіть, якщо це забере більше зусиль та клопоту. Секретами з Житомирянкою Інфо поділилася психологиня Марина Єлисеєва.

Закоренілі переконання

Більшість людей просто не вміє просити про допомогу, причиною того є переконання «ніколи ні в кого нічого не просити». Ця фраза є уривком з роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Варто пам’ятати, що роман був написаний у сталінські часи, відповідно, тоді і переконання були іншими.

Часи змінюються, тому нічого страшного в проханні допомогти немає.

Допомога

Невміння приймати допомогу

Майже кожен другий демонструє невміння приймати допомогу. Якщо ви вже зробили крок назустріч, попросили допомоги, чи дали зрозуміти, що потребуєте її, то чому не можна просто прийняти, подякувати. Крок назад в такому випадку буде недоречним.

В цьому випадку психолог радить виконати просту вправу. Візьміть аркуш паперу та напишіть, чому вам не хочеться приймати допомогу. Причини можуть бути різними, але важливо чесно всі їх написати. На кожний пункт подивіться під іншим кутом, спробуйте пройтися по кожній причині, поступово приймаючи допомогу. Що ви при цьому відчуваєте?

Коли вам пропонують допомогу, дорахуйте подумки до 10, за цей короткий час обдумайте, чому вам не потрібна допомога, чому це ненормально. Тільки після цього відповідайте, зваживши всі «за» та «проти». Скажіть «так, дякую», якщо вам допомогли, посміхніться – це лише маленький крок, але регулярне його повторення вкрай необхідне.

Допомога

Думка інших

Закоренілою думкою є «що про мене подумають». Більшість людей залежна від думки оточуючих. Здається, що попрохавши про допомогу, ми виглядатимемо слабкими, неспроможними, неповноцінними. В принципі цей перелік можна продовжувати, але складається образ досить недолугої людини, котра не може впоратися сама. Самооцінка, відповідно, від такого буде не на висоті. Але питання, хто нав’язав такі думки, чому ми досі залежні від думки сторонніх?

Це проблема, психологи радять боротися з нею через тренування. Починайте з простих речей, наприклад, попросіть незнайомого чоловіка притримати вам двері, відчуйте як це, просити про допомогу. Приймайте її, дякуйте добродієві.

Якщо вам важко звернутися до незнайомої людини, почніть з близьких. Попросіть допомогти по домашнім справам. Ви здивуєтесь, коли побачите, що це набагато простіше, ніж здавалося спочатку. Дуже рідко відмовляють, але і це є ще одним кроком прийняти відмову, не закриватися під знаменом «я сама».

Важливо, наголошує психолог, не змінювати прохання на звинувачення. В такому випадку співрозмовник одразу займе оборонну позицію. Починайте діалог не з «ти», а з «я, чи мені». Прохання повинно виражати, чому вам важко і що вам конче потрібна допомога.

Борг

Деякі люди бояться залишитися боржниками, саме тому обирають шлях самостійного вирішення. Можливо, навіть несвідомо, але думка про борг залишається, тривожать думки, чи в змозі буду я зробити те, що від мене попросять. В принципі подібних питань багато, відповідно, і рішення ситуації в більшості випадків одне – відмовитись від допомоги.

Психологи радять боротися з подібним побоюванням на самому початку. Запитайте в людини, що будете винні за це. Ви зрозумієте умови, вирішите, чи підходять вони вам. Якщо ні, тоді зможете відмовитися, ніякі докори сумління не будуть вас мучити.

В більшості випадків людина, котра пропонує свою допомогу, робить це безкорисливо, дійсно бажаючи вам подолати проблему.

Зробити добре можу тільки я

Вкрай самовпевнено так вважати, але ця мудрість прийшла до нас ще з народних приказок. Внаслідок цього вкоренилось твердження, що ніхто так добре не зробить справу, як ти сам. Такі люди навантажують себе додатковою відповідальністю, тягнуть все на собі. Це досить важкий тягар, не кожному він буде до снаги. Небезпека полягає в тому, що так дуже швидко можна надірватися, перегоріти, морально та фізично виснажитися.

Побороти цю проблему потрібно маленькими кроками. Проінструктуйте добровільного помічника, розкажіть,  в чому полягає суть роботи. Якщо щось піде не так, ви завжди зможете повернутися назад. Допомога полегшить вам життя, ви побачите наскільки добре іноді делегувати свої обов’язки.

Від цього синдрому «все сама» страждаєте не тільки ви, але і ваші близькі люди. Лише з постійною практикою, роботою над собою, ви зможете поступово побороти цей синдром.

Допомога

Жалість

 Це ще одна причина того, чому часто відмовляються від допомоги, адже в очах інших людей це може викликати жалість. Підсвідомо така людина відчуває себе в ролі жертви. Саме це і зупиняє. Дійсно є люди (і їх багато), котрі грають таку роль, але вони щиро нею насолоджуються. Тому такий стан часто блокується на підсвідомому рівні, не даючи спекулювати «нещасним» становищем, відмовляючись від будь-якої допомоги.

Цей стан непродуктивний, він є перепоною на шляху до самовдосконалення.

Дійсно, просити набагато важче. Це робить, на наш погляд, нас більш слабкими та вразливими, безпомічними. А хочеться то протилежного, кожен бажає, щоб в очах оточуючих ми виглядали цілком самостійними, розумними та сильними, незалежними ні від кого. Але набагато краще на початкових етапах заручитися підтримкою, запастись додатковою порцією допомоги. А все нести на собі – це важко, ні одна людина не здатна витримати це довго, в результаті рано, чи пізно приходить зрив з негативними його наслідками.

Варто поступово змінити стереотип типу «просити допомоги – це слабкість» на «ознаку внутрішньої сили».

В цілому можна сказати, що самостійність, котра поступово переростає в синдром «все сама» є недоброю. Внаслідок таких змін часто розвивається депресія, розвалюються стосунки, погіршуються відносини з рідними людьми. Якщо ви не можете самостійно побороти дану проблему, вона погіршує вам життя, тоді варто звернутися за професійною допомогою.

Свобода