Зухвале та підступне повномасштабне вторгнення росії у наші домівки. Вмить вибита земля з-під ніг, коли максимально втрачаєш орієнтир що робити і як жити, куди бігти, і де шукати порятунку, де сховати своє найдорожче – дітей. Далі на zhytomyryanka.
Один рік болю, німого і голосного крику, страху, який вмить паралізує і не дає дихати, дуже болісних втрат, ненависті та гірких сліз. Часом таку парадигму емоцій змінює тимчасова радість, хвилини щастя та надії, які дають сили жити далі, адаптуючись до нових реалій. Війна і надалі випробовує нас на міцність, і зовсім не важливо чи ти обороняєш дім на фронті або навчаєш дітей у школі, а можливо збираєш до купи те, що вціліло та шукаєш де почати нове життя.
Впоратися самостійно чи звернутися до професіонала?
Війна – надзвичайно серйозний стрес для кожного українця. Кожен з нас, будь ти в окупації або на контрольованій ЗСУ території, однаково переживаєш той стан, коли темні думки полонять твій розум. Досить часто відчай, моральна втома, знесилення перешкоджає основній функції – жити. З часом з’являється нашарування проблем психологічного характеру, які виключно є у кожного, лиш різниться об’ємом та інтенсивністю.
Кваліфікована житомирська психологиня Ірина Ремішевська розповідає, що будь-які емоційні реакції є нормальними, навіть якщо обставини у яких ми їх проживаємо, є надзвичайними.
“Ми маємо право відчувати різні емоції. Наше завдання – справлятися на особистісному рівні, жити аби перемогти в цій війні. Хтось звернеться до фахівця за допомогою, а комусь буде досить виплакатися наодинці”, – зазначає пані Ірина.
Існує певний перелік платформ, благодійних організацій, фондів, проєктів підтримки, які спеціалізуються на психологічній допомозі або психологічній підтримці. Варто зазначити, що більшість психологів консультує абсолютно безкоштовно, що збільшує шанси пройти потрібну терапію. Найчастіше звертаються люди, які не можуть самостійно впоратися зі своїм станом та потребують допомоги фахівця. Насправді не така величезна кількість людей звертається за допомогою, більшість соромляться або не вірять у силу терапії. Тому потрібно популяризувати роботу професіонала в області психології.
“Насамперед хочу зазначити, що люди соромляться йти до психолога, маючи на це свої певні причини. Звернутися до психолога – це не вияв слабкості, а навпаки це прояв мужності та істинного бажання досягти позитивних змін у власному житті”, – підкреслює психологиня.
Коли ти просто вже не “вивозиш”
Перші суттєві дзвіночки, коли варто планувати похід до психолога від Ірини Ремішевської.
- Вас усе дратує, почуваєтеся виснаженим (як вичавлений лимон), але бажаєте покращити якість свого життя.
- Якщо Ви почуваєте себе нещасливим або не задоволеним насамперед від улюблених речей, які раніше відразу покращували настрій та самопочуття.
- Негативні думки про себе, про інших людей, та і увесь світ загалом, які максимально заполонили мозок.
- Постійний страх, хвилювання, намагання контролювати усі сфери свого життя.
- Часто повторювані проблеми в особистому житті, непорозуміння у родині, з друзями та колегами.
- І останнє – якщо ви пережили психотрамуючу подію, то психолог насамперед допоможе пережити цю втрату.
На жаль, є такі ситуації, коли людині варто негайно розпочинати терапію з психологом, а іноді й у співпраці з психіатром. Не намагайтеся впоратися самостійно, якщо Вас турбують думки про самогубство, не говорячи вже про спроби їх реалізувати. Нав’язливі думки та образи, які не дають змоги переключитися на інші буденні речі. Цей стан погіршується ще більше тоді, коли Ви перебуваєте в ізоляції, не маючи близьких людей, друзів поряд, втратили роботу або дім.
“Усі ці моменти обов’язково потребують психологічної допомоги або підтримки, бо з часом це призведе до розладів психічного і фізичного здоров’я. За допомогою терапії можна стабілізувати цей стан, впоратися з тривожністю, панічними атаками, тримати під контролем рівень гніву та почати спати”, – констатує психологиня.
Війна змусила переживати українців сильний стрес, що призвело до того, що ми почали адаптуватися до нових обставин. Це змінило кожного з нас та суспільство в цілому. Але не тільки на гірше, бо українці стають більш оптимістичними, довірливими, адаптованими та патріотичними.
