В неї його риси обличчя, характер, талант і найголовніше, батько їй передав ту саму любов до життя і своєї батьківщини. Від батька вона перейняла шану до свого народу, повагу до людей і щирість, адже її тато Володимир Шинкарук, герой України, композитор, співак і просто прекрасна людина, яка несправедливо залишила цей світ. Та його добрі справи не вмерли, їх продовжує втілювати в життя його чарівна донечка Ірина Володимирівна Шинкарук. Так, хтось скаже, що вона народилася не в Житомирі, та все своє творче життя пов’язує саме з нашим краєм і не лише, та про все згодом. Далі на zhytomyryanka.
Ірина Шинкарук
Влітку, 31 липня 1979 року в місті Фастів, Київської області на світ з’явилася дівчинка Іринка, що схожа на батька як “дві краплі води”. Ніхто й не здивувався, що з першим років дівчинка почала співати і в віці 7 років вперше заспівала на професійній сцені з батьком.
В місті Житомирі закінчила музичне училище в 1997 році і педагогічний університет в 2000 відповідно. Після Житомира в 2001 відправилася до столиці, де й закінчила столичний університет культури і мистецтв. Щоправда, за 5 років до цього відвідала Польщу, де пройшла навчання вокалу. Погодьтеся, що для юної 21 річної леді вже вражаючий початок.
За свою творчу стежину радувала своїм талантом мешканців далеко не найближчих країн, серед яких Андорра, США, Лівія, Греція, Куба і багато інших країн світу.
Підтвердженням творчої непосидючості Ірини Шинкарук є випущені 9 альбомів, 3 кліпа, 2 поетичні збірки, різноманітні нагороди і премії від держави. Що стосується творчого доробку, то Ірина Володимирівна в віці 28 років вже отримала звання Заслуженої артистки України, а в 40 річному віці дочекалася найбільшого визнання і отримала почесне звання Народної артистки України. що стосується останнього, то цю винагороду Ірина отримала через 5 років після того, як не стало її батька. До речі йому ця вершина так і не підкорилася.
Як підтвердження початку в місті Житомирі Ірина Шинкарук стала організатором події, яка щорічно нагадує всім житомирянам про її батька. З 2015 року в нашому місті відбувається музичний фестиваль, про який поговоримо трішки детальніше.
“Пісенний спас”
Наступного року після смерті Володимира Шинкарука його донечка засновує в Житомирі фестиваль “Пісенний спас” в пам’ять про свого батька. Цей фестиваль має на меті не лише зібрати на місцевих сценах знаменитих співаків з різних куточків України, а й дати можливість молодим аматорам показати себе і перевірити свої сили на фоні іменитих виконавців. Фестиваль завжди проходить в кілька днів на різних сценах міста. Щороку кількість глядачів зростає в геометричній прогресії. В 2020-2021 році на заваді не стали навіть заходи, щодо непоширення COVID-19 в країні. Та як тільки всі заборони ставали менше, місто наповнювалося духом української пісні. Хтозна, можливо Ірина втілила в життя задум свого батька. Можливо Володимир Шинкарук мав на меті організувати подію української пісні і єднання нації. На це питання відповість лише сама Ірина. Варто відзначити, що пісенного свята такого масштабу в нашому місті ще не було і чимось воно нагадує найвідоміший фестиваль пісні в Україні “Червона Рута”. Приємно, що в нашому краю відбуваються такі заходи, а ще більше смаку цій події додає історія фестивалю. Все ж було б краще, якби сам Володимир був би його свідком, але життя є життя.
Ірина Шинкарук, не дивлячись на те, що була народжена не на території нашого краю, все ж для Житомирщини робила й робить багато доброго. Приємне те, що не лише для Полісся, а й для всієї держави Ірина приносить користь.
Вона батькова донечка і вона зробить все, щоб нею пишалася родина, Житомирщина і насамперед її рідна Україна.
