Словосполучення «цукрова імперія» автоматично асоціюється з прізвищем Терещенків. Як вдалося родині серед цукровиробників зайняти провідне місце? Серед родин цукрозаводчиків славились Бродські, Симиренки та Яхненки, але саме родина Терещенків увійшла в історію в якості «найвідоміших».
Житомирянка Інфо розповість більше про родину Терещенків та їх зв’язок з Житомирщиною.
Зародження «цукрової імперії»
Саме на середину ХІХ століття припадає час зародження цукрової галузі та появи перших вітчизняних цукрозаводів. Родина Терещенків посідає провідне місце в даному контексті, адже дала Україні потужних підприємців та розкрила таланти багатьох людей завдяки меценатський діяльності.
Відомо, що українська родина промисловців та землевласників, меценатів походить зі старовинного роду козаків з Глухова (Сумщина). На підприємствах, які належали Терещенкам, власники створювали комфортні умови для роботи. Відомій та заможній родині належало понад 200 тисяч гектарів землі.
Родина Терещенків орендувала, згодом скуповувала цукроварні, потім модернізувала їх для виробництва цукру, тож вже за декілька років вони мали більше 10 заводів. Свою продукцію родина Терещенків представляла на промислових виставках Європи, це були престижні події, на які важко було потрапити.
Успішні промисловці
Сини Артемія Терещенка — Нікола та Федір з сином Ніколою та Іваном були успішними промисловцями. Ніколу Терещенка називають «цукровим королем» через володіння найпродуктивнішими рафінадними заводами. Він починав промислову, комерційну діяльність не самостійно, а спільно з братами. Таким чином, з малого вкладення вдалося сформувати багатомільйонний капітал.
Їх заводи по вирощуванню буряка, зернових та інших культур були одними з найрозвиненіших. Завдяки родючості земель родина Терещенків мала змогу експортувати високоякісну пшеницю на закордонні ринки. Станом на 1870 рік у володінні заможної родини цукрозаводчиків та меценатів було 10 цукрових заводів, млини, винокурні. На відміну від інших поміщиків, їм вдавалось лише примножувати з часом свої статки.
Цікаво, що цукор продавали на внутрішньому ринку та експортували, а цукрові заводи родини Терещенків виготовляли 10% загальної кількості цукру. Продукція підприємств однієї з найвідоміших родин була відзначена на вітчизняних та закордонних виставках.
Перший цукровий завод на Житомирщині
В 1843 році в селі Андрушівка було зведено перший на Житомирщині цукровий завод. Його заснував поляк, граф Грохальський. Під час повстання його позбавили власності, а в 1870 році його цукроварню придбав Федір Артемович Терещенко.
Згодом Артемій Терещенко придбав підприємство та маєток Станіслава Бержинського. Палац перебудували під потреби та побажання нових власників, він набув рис французького неоренесансу.
З 1920 року в маєтку Бержинського-Терещенків знаходився штаб Першої кінної армії Будьонного, згодом палац розграбували, навіть збиралися підірвати. Завдяки сприянню та активній позиції місцевих жителів села Андрушівки в стінах будівлі розмістили школу — Андрушівську ЗОШ I-III ступенів № 1.
Палац родини Терещенків в с. Дениші
Це зруйнований палац, в якому раніше проживала відома родина. Палац побудували в селі Дениші в 1910-1911 роках. Архітектором палацу зазначений Павло Голландський, а замовницею була вдова цукрозаводчика Федора Терещенка. Надії Терещенко з дітьми недовго вдалося пожити в розкішному палаці, адже після Жовтневого перевороту родині в 1917 році довелося емігрувати до Франції.
Палац повністю розграбували, а шукаючи скарби, більшовики зруйнували колись шикарний маєток і пам’ятку архітектури, залишивши по собі руїни. Біля палацу є табличка, що до 1917 року палацом опікувалася вдова Терещенка і її донька Наталія (графиня Уварова).
Маєток Терещенків
В 1861 році Адольф Грохольський побудував палац, діяч в мирний час займався розведенням скакунів та володів селом. Після його смерті дружину нічого більше не тримало на Житомирщині, вона переїхала до Франції. Маєтки, які перебували у її власності, вдова продала Миколі Артемійовичу Терещенку. Він в свою чергу передав палац брату Федору — промисловцю та цукрозаводчику.
Федір Терещенко увійшов в історію Житомирщини ще й завдяки благодійній діяльності, адже виділяв значні кошти на облаштування будинків для безпритульних, для побудови пологового будинку, лікарні для простих робітників. Цікаво, що побудований в 1870 році цукровий завод в смт Червоному зберігся до наших днів — це Червонський Цукровик ВАТ.
Після смерті Федора Терещенка палац перейшов у власність його сина — Федора Федоровича. Після того, як на Житомирщину прийшли більшовики, в палаці облаштували сирітський притулок. Розкішний палац заможної родини згодом став фабрично-заводським училищем.
Нащадки родини Терещенків
Власник маєтку Федір Федорович в Червоному побудував авіамайстерні, аеродром, залучившись допомогою закордонних майстрів, працівників з Житомирщини. Цікавим є той факт, що випробувачем літаків в Терещенка була Любов Голанчикова — одна з перших жінок-пілотів. На Житомирщині побував також Павло Нестеров — автор «мертвої петлі».
Цікаво, що перший літак молодий діяч побудував в 21-річному віці. Вдалося Федору Федоровичу навіть отримати замовлення на виготовлення військового літака, таким чином, авіамайстерня переросла в завод.
Під час Більшовицької революції родина Терещенків емігрувала за кордон. Родинну справу Терещенки перевезли спочатку до сусідньої росії, а згодом до Франції. Палац Терещенків націоналізували, а пожежа 1928 року знищила розкішний інтер’єр будівлі. Саме через це стіни палацу стали темного кольору.
Наприкінці лютого 2023 року стало відомо про бажання нащадків відомої родини Терещенків створити у палаці в смт Червоному Житомирської області музей авіабудування.
«Фундація спадщини Терещенків»
В Україні Фундація розпочала роботу 29 жовтня 2008 року, поширюється на Житомирщину, Київщину та Сумщину. Регіональне представництво в Житомирській області відкрито 15 грудня 2008 року, а першим, хто його очолив, став Погрібний Леонід Васильович.
2009 року відбулася зустріч з нащадком відомої родини цукрозаводчиків — з Мішелем Терещенко в Житомирі, місцем зустрічі стала бібліотека ім. О. Ольжича. Згодом чоловік знову приїздив до України, відчуваючи в цьому потребу. Про нащадка Терещенків знову заговорила преса після відмови від французького та прийняття українського громадянства.
Чоловік не настільки багатий, як Артемій чи Нікола Терещенко, але теж має підприємницьку жилку. А ще чоловік любить Україну і вирішив зробити важливий для себе крок вже в зрілому віці.
Так, нащадок Терещенків повернувся туди, де його родина починала — на українську землю. Після переїзду він зайнявся фермерством — почав вирощувати льон та коноплі через хороший мікроклімат. У Франції Мішель працював менеджером в компанії, яка займалася підводними дослідженнями і виготовленням підводних човнів.
Цікаво і те, що нащадок Терещенків показав герб їх родини, виконаний в синьо-жовтих кольорах — це синій та жовтий леви, які тримають колоски пшениці. Чоловік, як і його предки, займається благодійністю, спрямовуючи кошти на важливі, благодійні проєкти.
