Українці кожного року святкують, дістаючи з шафи особливий автентичний виріб —вишиванку. Даний вид національного вбрання має глибокий зміст, адже об’єднує, нагадує про національну та громадянську позицію. Свято на честь вишиванки — це ще й про культурну освіченість та свідомість.
Чи знайомий вам регіональний орнамент Житомирщини? Які відмінності від скажімо сусідніх областей? Житомирянка розповість більше про все.
Код нації
Саме так висловлюються українці, розповідаючи про значення вишиванки. Варто нагадати, що Всесвітній день вишиванки традиційно відзначають у третій четвер травня. Його заснували офіційно в 2006 році завдяки студентці Лесі Воронюк. А підштовхнуло дівчину до цього регулярне одягання традиційного одягу іншими студентами. Особливою регулярністю виділявся Ігор Житарюк, однокурсник Лесі.
Це стало потужним поштовхом до дій. Та що може одна-дві людини? Насправді, вони можуть все — їх ідею підхоплюють, надихаються інші. Таким чином, спочатку студенти та викладачі навчального закладу почали в один день всім разом одягати вишиванки, а згодом свято розрослося до всеукраїнського рівня.
І хоча традиція одягати вишиванки зародилася далеко задовго до цього, проте все рівно відчуваєш гордість за всіх небайдужих, за тих, хто знову відродив українську традицію. Таким чином, щороку жителі України та українська діаспора, прихильники за кордоном одягають вишиванки — унікальні, самобутні, автентичні, найкращі.
Чи все ви знаєте про вишиванку? Цікаві факти
- Жінки здавна займалися майструванням вишиванки. Це символізувало любов, вірність та добро. Однією з стародавніх українських традицій є вишивання сорочки дівчиною своєму нареченому до весілля. Підчас сакральної процедури дівчата нашіптували заклинання. В народі існувало повір’я: коли сорочка втратить білизну, тоді «чоловік скочив в гречку».
- Призначення перших вишиванок полягало здебільшого в захисті від темних сил. На різні свята українці одягали різні вишиванки. При народжені дитина отримувала в дарунок вишиту сорочку. Наші пращури вірили, що це надійний та потужний оберіг від злих сил.
- За повір’ям, українські чумаки довіряли прання виробу лише коханій, лише їй одній. Така дія була доказом почуттів та намірів юнака, адже іншу він не міг допустити до ритуалу.
- Цікаво, що саме Іван Франко став тим новатором-модником, котрий вперше поєднав вишиванку з класичним піджаком. На 20-гривневій купюрі письменник зображений якраз в такому образі.
- Під час знищення чоловіків турками та татарами, жінки протягом кількох поколінь одягали чорно-білі сорочки. Це символізувало глибоку скорботу та печаль.
Що характерне для вишиванки Житомирщини?
Залежно від регіону України, відрізняються і вишиванки: іншою технікою, присутністю різного орнаменту, фасону, способу вишивання, тощо. Житомирянам буде цікаво, чим же вирізняється наша традиційна вишиванка.
Ось основні характерні риси, притаманні вишиванкам Житомирщини.
- Дрібний хрестик та «занизування». Саме так вишивали жінки в нашій області, виділяючись з-поміж інших майстринь.
- Рукав сорочки вкривали поєднання червоного та чорного або ж червоного та синього кольорів.
- Серед найпоширеніших мотивів вишиванок можна виділити розетку та повтор простих візерунків. Яскраві приклади: ромби, восьмикутні зірки, ламані лінії, кола і зиґзаґи, тощо.
- Кожна фігура, котру використовували під час вишивання, мала глибокий зміст. Оздоблена сорочка за допомогою певної фігури захищала господаря від негативного впливу.
- Окрім геометричних фігур, популярністю користувалися на Житомирщині квітково-рослинні орнаменти. Серед найдавніших виділяють берізку та барвінок. Доречно вказати також хміль, виноград, листочки, котрі можна було зустріти в українських писанках, інших предметах народної творчості.
Порівняння з сусідніми областями
Доречно порівняти вишиванку Житомирщини з сусідніми областями.
В Рівненщині домінували прості геометричні фігури. На лляному полотні можна було побачити візерунки червоного та синього кольорів.
Для Хмельниччини характерним був один чорний колір, в який гармонійно додавалися великі або ж малі вкраплення зеленого, жовтого, синього чи червоного кольорів. Серед геометричних фігур майстрині додавали прості прямі, ламані та скосі, зубчасті лінії.
У Вінниччині більшість вишиванок оздоблювали низинкою. Серед кольорової гамми домінував чорний, а також темно-вишнева, червоно-чорна палітра. Зустрічаються в автентичних вишиванках сусідньої з Житомирщиною області додавання в невеликій кількості зелених, жовтих елементів.
Для Київщини характерні візерунки рослин в чорних, червоних та білих барвах. Часто зустрічалися білі кольори з вкрапленням зеленого та червоного, котрі добре поєднувались. На вишиванках красувалися стилізовані грона винограду, хміль, такі геометричні фігури, як ромби, наприклад.
Сучасні варіанти — модні тренди
З часом українська вишиванка вийшла за межі нашої країни. Наприклад, українські дизайнери активно експортують вироби ручної роботи за кордон. Український виріб з характерною символікою поступово заполонив ринок, ось декілька популярних варіантів, крім традиційних сорочок:
- вишиті сукні;
- етнічні туніки;
- піджаки з вишивкою;
- костюми з українською символікою;
- шорти, джинси;
- купальники.
Експерименти доречні не лише з формою, але й з тканинами та кольорами, цікавими деталями. Таким чином, вдається досить вдало осучаснювати старовинне вбрання. Етноодяг одягають не лише під спідницю, брюки, але й під шорти, джинси.
Підтримують українську вишиванку й світові зірки, наприклад, Міла Йовович, Джонні Деп, Майк Тайсон, Ніколь Кідман та інші. Їх перелік величезний. Цікаво, що навіть модні бренди випустили колекції з використанням етнічних мотивів у вишитих сукнях. Такі вироби зібрали безліч схвальних відгуків, колекції «Dolce&Gabbana» та «Valentino» оцінили найкращим чином.
Вишиванка в гардеробі — must have кожного українця
Це не просто одяг, а щось набагато глибше, більш особисте. Це символ, котрий зберігає коріння та ідентичність, пов’язує з українською міфологією. Більшість дослідників переконані, що вишиванка уособлює милозвучну душу нашого народу.
Ще здавна чоловіки, жінки, діти, як кріпаки, так і пани одягали вишиванку. Це виріб ідентифікував власника, показував статус та його походження. А серед найдавніших матеріалів, з яких виготовляли вироби виділявся льон, вовна, конопель. Для вишивання використовували різнокольорові нитки, їх фарбували за допомогою природніх барвників. Для закріплення кольору — запікали в житньому тісті, адже таким чином забарвлення зберігалося протягом десятиліть.
Тож, ви помилялись, якщо думали, що всі вишиванки ідентичні. Кожний регіон мав свої звичаї, традиції, особливості. Це проявлялось і в вишиванці. Одне, що поєднувало наших пращурів, котрі вишивали та носили етнічний одяг, так це любов до України, розуміння власної самоідентифікації та національного коду.
Скоріше рідкість вишивання власноруч етнічного одягу, наприклад. Це складна та клопітка праця, котра потребує чимало зусиль та часу, вкладень та любові до цієї справи. Та такий елемент гардеробу має бути у кожного поважаючого себе українця.
